Херсонську область утворили 30 березня 1944 року у складі Української РСР. Її адміністративним центром став Херсон, а територію сформували з районів двох сусідніх областей – Миколаївської та Запорізької.
Рішення ухвалили під час Другої світової війни, невдовзі після звільнення Херсона від нацистської окупації. Воно змінило адміністративну карту півдня України та створило окремий обласний центр управління територіями нижнього Дніпра, причорноморських і приазовських степів.
Документ важливий не лише як свідчення дати заснування області. Він дозволяє точно встановити її початковий склад і побачити, що реорганізація торкнулася також Миколаївщини та Одещини.
Два документи: рішення УРСР та затвердження на союзному рівні
Створення області оформлювали послідовно.
29 березня 1944 року Президія Верховної Ради Української РСР ухвалила указ про утворення Херсонської області з центром у Херсоні.
Наступного дня, 30 березня, Президія Верховної Ради СРСР затвердила подання української республіканської президії. Саме ця дата закріпилася як офіційний день утворення області.
Союзний указ мав назву «Про утворення Херсонської області у складі Української РСР». Його підписали голова Президії Верховної Ради СРСР Михайло Калінін і секретар президії Олександр Горкін.
Отже, юридична процедура включала республіканське рішення та його союзне затвердження. У тексті документа прямо зазначалося, що нова область створюється у складі Української РСР.
Які райони передали з Миколаївської області
До Херсонської області включили місто Херсон і 13 районів Миколаївської області.
Нижче наведено назви в осучасненому написанні, зі збереженням історичних найменувань районів.
| Район | Область, із якої його передали |
|---|---|
| Білозерський | Миколаївська |
| Бериславський | Миколаївська |
| Великоолександрівський | Миколаївська |
| Голопристанський | Миколаївська |
| Горностаївський | Миколаївська |
| Каланчацький | Миколаївська |
| Калініндорфський | Миколаївська |
| Каховський | Миколаївська |
| Нововоронцовський | Миколаївська |
| Скадовський | Миколаївська |
| Херсонський | Миколаївська |
| Цюрупинський | Миколаївська |
| Чаплинський | Миколаївська |
У документі використано тогочасне написання, зокрема «Велико-Олександрівський», «Ново-Воронцовський» та «Каланчакський».
Історичні назви не варто механічно переносити на сучасну карту. Наприклад, Цюрупинськ – тодішня назва Олешок, а Херсонський район 1944 року не тотожний за територією району, створеному під час адміністративної реформи 2020 року.
Які райони передали із Запорізької області
Друга частина території нової області складалася із шести районів Запорізької області:
- Великолепетиського;
- Генічеського;
- Іванівського;
- Нижньосірогозького;
- Новотроїцького;
- Сиваського.
Таким чином, початковий склад області – 19 районів і місто Херсон, зазначене в указі окремо.
Це важливе уточнення: йдеться не про 19 одиниць разом із містом, а саме про 19 районів. Подальші утворення, ліквідації та перейменування районів змінювали цей склад.
Чому в указі згадується Одеська область
Документ не обмежувався створенням Херсонщини. Ним також передбачалося передати Арбузинський, Благодатнівський, Братський, Веселинівський і Вознесенський райони з Одеської області до Миколаївської.
Ці п’ять районів не входили до новоутвореної Херсонської області. Вони стосувалися іншої частини тієї самої адміністративної реорганізації.
Зміст указу показує, що влада переглядала розподіл територій між кількома областями півдня України. Миколаївщина втрачала Херсон і тринадцять районів, одночасно отримуючи п’ять районів від Одещини.
Чому область створили саме навесні 1944 року
Херсон звільнили від нацистської окупації 13 березня 1944 року. Союзний указ про створення області з’явився через сімнадцять днів.
Війна ще тривала, а звільнені території потребували відновлення господарства та державних установ. Необхідно було налагоджувати транспорт, електропостачання, роботу підприємств, медичну допомогу й забезпечення населення.
Сам указ не містить докладного пояснення мотивів. Він визначає адміністративний центр, перелік територій та зміни їхнього підпорядкування. Тому пояснення причин слід розглядати як історичний аналіз обставин, а не як цитування документа.
У цьому контексті створення окремої області мало зрозумілу управлінську логіку: зосередити керівництво значною частиною півдня України в Херсоні та організувати відбудову через нові обласні установи.
У чому полягав практичний сенс реорганізації
Окрема область означала появу власного обласного рівня управління. Райони отримували спільний адміністративний центр, через який здійснювалися планування, розподіл ресурсів і координація роботи установ.
Для територій нижнього Дніпра важливими були зв’язки між сільським господарством, портом, промисловістю та транспортом. Херсон міг виконувати роль центру, який об’єднував ці напрями.
Конкретні завдання нових органів влади видно з архівних матеріалів. Уже 28 квітня 1944 року датовані постанови Херсонського обкому партії та обласної ради про першочергову відбудову морського порту й верфі залізобетонного суднобудування.
Однак адміністративна реформа мала й політичний бік. У радянській системі створення обласних установ означало розгортання партійно-державного апарату та відновлення централізованого контролю над територією. Господарська відбудова й зміцнення влади відбувалися одночасно.
Чи була область відновленням Херсонської губернії
Херсонська губернія та Херсонська область – різні адміністративні утворення. Спільний центр і назва не означають однакових кордонів або прямого відновлення попередньої системи.
Указ 1944 року не проголошував відновлення губернії. Він створював область із конкретно перелічених районів Миколаївщини та Запоріжжя.
Так само пізніші масштабні проєкти – Каховська ГЕС, зрошувальні системи та нові промислові підприємства – не слід автоматично називати документально встановленою причиною рішення 1944 року. Вони належать до наступних етапів розвитку регіону.
Як змінювався районний склад після створення області
Адміністративна карта 1944 року не залишалася незмінною. Зокрема, 20 березня 1946 року у складі Херсонської області утворили Високопільський, Верхньорогачицький і Новомаячківський райони шляхом виділення сільських рад з уже наявних районів.
Тому знайомий багатьом мешканцям пізніший поділ Херсонщини не можна використовувати як перелік її районів на момент утворення.
Документ 30 березня 1944 року фіксує початок окремої обласної історії: Херсон, тринадцять районів Миколаївської області та шість районів Запорізької. Його значення – у точному визначенні територіального складу й статусу нової області, яка була створена в межах Української РСР.
Джерела
- Текст указу Президії Верховної Ради СРСР від 30 березня 1944 року.
- Державний архів Херсонської області: документи до 75-річчя утворення області.
- Державний архів Запорізької області: етапи формування області.
- Херсонська обласна рада: історична довідка.
- Указ від 20 березня 1946 року про утворення нових районів Херсонської області.
Супермодель, ищу себя в журналистике. Люблю творчество Караваджо и Dom Perignon Vintage Blanc. Не люблю ходить строем и подчиняться. Люблю говорить то что мне нравится. Не замужем.