Херсонські новини

ПІБ українською: Дмитро Вікторович Мещеряков
ФИО на русском: Дмитрий Викторович Мещеряков
Дата народження: 30 листопада 1975 року
Місце народження: Херсон
Громадянство: Україна; у російському реєстрі окупаційної установи у 2023 році був записаний громадянином РФ
Посада під час окупації: спочатку керівник захопленого біосферного заповідника «Асканія-Нова», з травня 2025 року директор російської ФГБУ «Объединённая дирекция особо охраняемых природных территорий Херсонской области»
Должность на русском: директор ФГБУ «Дирекция ООПТ Херсонской области»
Статус в Україні: заочно засуджений до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Херсонець, який отримав від окупантів «Асканію-Нова»

Історія Дмитра Мещерякова вирізняється навіть на тлі інших високопоставлених колаборантів Херсонщини.

Він не був привезеним із Росії чиновником. Мещеряков народився 30 листопада 1975 року в Херсоні, жив в обласному центрі і, за даними Центру журналістських розслідувань, раніше працював в управлінні Служби безпеки України в Херсонській області.

Після захоплення російськими військами лівобережної частини області колишній співробітник української спецслужби погодився працювати в створених окупантами структурах.

Згодом під його контролем опинився один із найвідоміших природоохоронних об’єктів України — біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фрідріха Фальц-Фейна.

А у 2026 році український суд визнав Мещерякова винним не лише у колабораційній діяльності, а й у воєнному злочині.

Колишній співробітник СБУ

Довоєнна частина біографії Мещерякова залишається досить закритою.

Центр журналістських розслідувань із посиланням на власні джерела встановив, що він був колишнім співробітником Управління СБУ в Херсонській області. Цю ж біографічну інформацію згодом наводили організації, що відстежували судовий процес.

Надійних відкритих даних про конкретну посаду Мещерякова в СБУ, підрозділ, спеціальне звання та період служби немає, тому приписувати йому певні оперативні функції було б неправильно.

Проте сам факт роботи в українській спецслужбі робить його подальшу кар’єру в окупаційній системі особливо показовою.

Перед призначенням до «Асканії-Нова» Мещеряков також працював головним державним інспектором у створеній окупантами інспекції з охорони навколишнього середовища.

7 березня 2023 року росіяни зареєстрували нового «директора»

Російський запис про захоплений заповідник дозволяє встановити точну дату.

7 березня 2023 року в російському реєстрі юридичних осіб з’явилася створена окупантами структура «Государственное автономное учреждение “Биосферный заповедник “Аскания-Нова”».

Директором одразу був записаний Мещеряков Дмитрий Викторович.

У тій самій російській реєстровій виписці його вже назвали громадянином Російської Федерації.

При цьому Мещеряков не був працівником української «Асканії-Нова» до її захоплення. У березні 2023 року співрозмовники ЦЖР прямо зазначали, що новопризначений «директор» раніше до заповідника стосунку не мав.

Заповідник понад рік працював в українській системі

Це важлива деталь історії.

Російські війська окупували «Асканію-Нова» ще 24 лютого 2022 року. Однак колектив заповідника більше року продовжував підтримувати його роботу фактично в автономному режимі, залишаючись українською установою.

Ситуація остаточно змінилася у березні 2023 року.

20 березня до «Асканії-Нова» приїхали Володимир Сальдо та перший заступник керівника адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко. Приблизно в цей же період у заповіднику з’явився Мещеряков, а створена окупантами структура перебрала управління установою. Про обставини захоплення розповідав законний директор «Асканії-Нова» Віктор Шаповал.

Саме з цього моменту починається історія, яка згодом завершилася для Мещерякова вироком українського суду.

Перша підозра: колабораційна діяльність

26 грудня 2023 року Національна поліція України заочно повідомила Мещерякову про підозру.

Слідство встановило, що не пізніше 7 березня 2023 року він добровільно погодився очолити незаконно створений окупаційною владою заповідник.

Йому інкримінували ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України — колабораційну діяльність.

Але на той момент українські правоохоронці вже документували значно серйознішу історію.

Вона стосувалася тварин «Асканії-Нова».

Вивезення тварин до Росії

Наприкінці 2023 року Мещеряков уклав угоди з російським державним природним біосферним заповідником «Ростовський» та російською асоціацією «Жива природа степу».

1 грудня 2023 року з «Асканії-Нова» вивезли:

• двох зебр Чапмана;
• двох американських бізонів;
• двох коней Пржевальського;
• двох оленів Давида.

Коні Пржевальського належать до рідкісних видів та занесені до Червоної книги України.

Українське слідство встановило, що Мещеряков не мав законних повноважень розпоряджатися цими тваринами, а воєнної необхідності для їхнього переміщення не існувало.

Саме тому правоохоронці розглядали подію вже не просто як прояв колабораціонізму.

«Обмін тваринами», який слідство назвало розграбуванням

Російська сторона представляла переміщення тварин як співробітництво та «обмін» між природоохоронними установами.

Українська правова оцінка виявилася принципово іншою.

«Асканія-Нова» є не лише природоохоронним об’єктом, а й науковою установою. Її майно під час війни захищається нормами міжнародного гуманітарного права.

Слідство кваліфікувало вилучення тварин як розграбування наукової установи та порушення законів і звичаїв війни.

У листопаді 2024 року Національна поліція повідомила Мещерякову ще одну підозру — вже за воєнний злочин.

Але вісьмома тваринами справа не обмежилася.

Зебри та українська сіра худоба для кримського «Тайгану»

Іншим напрямком став окупований Крим.

За встановленими судом обставинами, Мещеряков організував передачу до кримського сафарі-парку «Тайган» трьох дорослих особин великої рогатої худоби сірої української породи.

Збитки від цього епізоду оцінили майже у 4,3 млн гривень.

У квітні та червні 2024 року з «Асканії-Нова» до «Тайгану» також вивезли десять зебр Чапмана. Збитки від їх втрати оцінили приблизно у 63 млн гривень.

Власник кримського парку Олег Зубков згодом також став фігурантом українського кримінального провадження щодо вивезення тварин із заповідника.

85,2 мільйона гривень збитків

У результаті експертиз загальний розмір збитків, завданих заповіднику діями, за які судили Мещерякова, визначили у 85,2 млн гривень.

Ця цифра згодом увійшла до судового рішення.

Важливо й те, що українське обвинувачення не зводило справу лише до матеріальної вартості тварин.

Правоохоронці наголошували на спеціальному міжнародно-правовому статусі наукової та природоохоронної установи. Тому вивезення її колекції розглядалося як один із різновидів забороненого під час війни розграбування.

Перший такий вирок в Україні

6 квітня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області виніс Мещерякову заочний вирок.

Його визнали винним у колабораційній діяльності та порушенні законів і звичаїв війни. Суд призначив 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною протягом 15 років обіймати певні посади.

Окремо суд задовольнив цивільний позов заповідника.

З Мещерякова постановили стягнути 85 271 000 гривень збитків.

На момент повідомлення про вирок у квітні 2026 року він ще не набрав законної сили.

Сама справа стала прецедентною: українські правоохоронці назвали її першим за час повномасштабної війни вироком за воєнний злочин проти природно-заповідного фонду України.

Після вироку продовжує працювати

Особливо показово, що український вирок фактично не змінив кар’єру Мещерякова на окупованій території.

Ще 13 травня 2025 року його поставили директором нової російської структури — ФГБУ «Объединённая дирекция особо охраняемых природных территорий Херсонской области».

Її засновником у російському реєстрі зазначене безпосередньо Міністерство природних ресурсів та екології Російської Федерації.

Таким чином, від керівництва одним захопленим заповідником Мещеряков перейшов до управління ширшою системою природоохоронних територій окупованої Херсонщини.

Самою «Асканією-Нова» після цього почала керувати Олена Ноздріна, колаборантка з окупованого Криму.

«Асканія-Нова» та «Асканійський»

У 2026 році Мещеряков продовжує очолювати російську «Дирекцію ООПТ Херсонської області».

Під її управлінням окупанти вказують два особливо охоронювані природні об’єкти федерального значення: біосферний заповідник «Асканія-Нова» та заказник «Асканійський». Сам Мещеряков представляє стан цих територій на нарадах російської окупаційної адміністрації.

У серпні 2026 року він став героєм окремого випуску програми «На равных» телеканалу «Таврия», де розповідав про тварин, дендропарк та перспективи туризму в «Асканії-Нова».

Тобто людина, яку український суд кількома місяцями раніше засудив за незаконне вивезення тварин із цього заповідника, продовжує публічно виступати в російських медіа як його керівник та «захисник».

Російська наукова легітимізація

Після захоплення заповідника Мещеряков почав з’являтися і в російських наукових публікаціях.

У 2026 році він зазначений співавтором статті про збереження генофонду коня Пржевальського в «Асканії-Нова». Його афіліація — ФГБУ «Дирекция ООПТ Херсонской области».

В іншій публікації того ж року Мещеряков виступає співавтором великого матеріалу «Заповедник “Аскания-Нова”: человек и биосфера».

Таким чином відбувається ще один процес: українську наукову установу з більш ніж столітньою історією поступово вбудовують у російську наукову та адміністративну систему.

Співпраця з російськими університетами

У вересні 2026 року очолювана Мещеряковим дирекція підписала угоду про співпрацю з Донським державним аграрним університетом.

Передбачені спільні наукові дослідження, підготовка кадрів, студентські практики та природоохоронні проєкти. Від російської дирекції документ підписував особисто Мещеряков.

Це показує, що станом на осінь 2026 року його не лише не усунули після українського вироку, а продовжують представляти як повноцінного керівника федеральної бюджетної установи РФ.

«Президентський фонд природи» в захопленому заповіднику

Свіжий сюжет «Таврії», у якому знову з’явився Мещеряков, стосується вже капітального ремонту артезіанських свердловин «Асканії-Нова».

Роботи окупаційні медіа представляють як проєкт, що здійснюється за грантові кошти російського Президентського фонду природи.

На відео Мещеряков виступає вже не просто як директор одного заповідника, а як директор ФГБУ «Дирекция ООПТ Херсонской области».

Таким чином після вироку українського суду він продовжує брати участь у включенні захопленої природоохоронної інфраструктури Херсонщини до російської системи фінансування та управління.

Від СБУ до федеральної установи Росії

Кар’єра Дмитра Мещерякова після 2022 року вміщується у досить показову послідовність.

До повномасштабного вторгнення він був мешканцем Херсона і, за даними журналістського розслідування, колишнім співробітником СБУ.

Під час російської окупації погодився працювати в створених окупантами структурах.

У березні 2023 року очолив захоплену «Асканію-Нова».

Наприкінці того ж року почалося вивезення рідкісних тварин до Росії, а згодом до окупованого Криму.

Українські правоохоронці спочатку повідомили йому про підозру в колабораціонізмі, потім у воєнному злочині.

У квітні 2026 року суд призначив Мещерякову 15 років позбавлення волі та постановив стягнути понад 85 млн гривень збитків.

А станом на осінь 2026 року він залишається директором установи, засновником якої в російському реєстрі значиться Міністерство природних ресурсів РФ.

І в цьому полягає головна особливість його історії.

Колишній співробітник української спецслужби став російським керівником захопленої природоохоронної установи, був засуджений українським судом за колабораціонізм і воєнний злочин проти «Асканії-Нова», а після цього продовжив керувати створеною Росією системою заповідних територій окупованої Херсонщини.