Населені пункти Херсонщини: скільки міст і сіл розташовано на правому та лівому берегах
Херсонська область займає площу понад 28,4 тисячі квадратних кілометрів. Її територія простягається від степових районів на півночі до узбережжя Чорного та Азовського морів на півдні. Головною природною межею регіону є Дніпро, який фактично розділяє Херсонщину на правобережну та лівобережну частини.
Після адміністративної реформи 2020 року область складається з п’яти районів і 49 територіальних громад. За актуальними даними державного порталу «Децентралізація», в області офіційно обліковується 698 населених пунктів. До повномасштабної війни в них проживало понад один мільйон людей.
Скільки населених пунктів у Херсонській області
До мережі населених пунктів Херсонщини входять міста, селища та села. Після скасування в Україні категорії «селище міського типу» колишні смт офіційно стали селищами.
Загальна структура області має такий вигляд:
| Категорія | Кількість |
|---|---|
| Усього населених пунктів | 698 |
| Міста | 9 |
| Селища | близько 31 |
| Сільські населені пункти | близько 658 |
| Райони | 5 |
| Територіальні громади | 49 |
| Міські громади | 9 |
| Селищні громади | 17 |
| Сільські громади | 23 |
Цифри щодо селищ і сіл можуть уточнюватися через перейменування, об’єднання, відновлення історичних назв та зміни категорій окремих населених пунктів. Загальна кількість, яка використовується державним порталом громад, становить 698.
У документах Херсонської обласної ради станом на початок 2021 року фігурувала цифра 696 населених пунктів. Відмінність пояснюється подальшим уточненням державного адміністративного реєстру. Тому в сучасних довідкових матеріалах доцільно використовувати показник 698 населених пунктів.
П’ять районів Херсонщини
До адміністративної реформи Херсонська область була поділена на 18 районів. Окремі міста мали статус міст обласного значення і не входили до складу районів.
У липні 2020 року Верховна Рада України затвердила новий адміністративно-територіальний устрій. Замість 18 старих районів було створено п’ять укрупнених.
| Район | Адміністративний центр | Громад | Населених пунктів | Довоєнна розрахункова чисельність населення |
|---|---|---|---|---|
| Бериславський | Берислав | 11 | 151 | 97 365 |
| Генічеський | Генічеськ | 4 | 165 | близько 121 000 |
| Каховський | Каховка | 15 | 162 | 222 266 |
| Скадовський | Скадовськ | 9 | 114 | 125 896 |
| Херсонський | Херсон | 10 | 106 | 461 103 |
Загальна чисельність населення, зазначена в адміністративному паспорті області, становить 1 027 913 осіб. Проте це довоєнний розрахунковий показник, а не актуальна кількість людей, які фізично перебувають на Херсонщині.
Скільки районних центрів у Херсонській області
Після реформи 2020 року в Херсонській області залишилося п’ять районних центрів:
- Херсон;
- Берислав;
- Каховка;
- Генічеськ;
- Скадовськ.
Обласним центром і водночас центром Херсонського району є Херсон. Берислав, Каховка, Генічеськ і Скадовськ очолюють відповідні райони.
Колишні районні центри, серед яких Білозерка, Велика Олександрівка, Велика Лепетиха, Верхній Рогачик, Високопілля, Гола Пристань, Горностаївка, Іванівка, Каланчак, Нижні Сірогози, Нововоронцовка, Новотроїцьке, Олешки та Чаплинка, втратили статус центрів районів. Частина з них стала адміністративними центрами територіальних громад.
Міста Херсонської області
На Херсонщині розташовано дев’ять міст:
- Херсон.
- Берислав.
- Генічеськ.
- Гола Пристань.
- Каховка.
- Нова Каховка.
- Олешки.
- Скадовськ.
- Таврійськ.
Лише п’ять із них є районними центрами. Нова Каховка, Олешки, Гола Пристань і Таврійськ після адміністративної реформи входять до складу укрупнених районів, але не є їхніми адміністративними центрами.
Найбільшим містом області залишається Херсон. До повномасштабного вторгнення в ньому проживало приблизно 280 тисяч людей. Значними міськими центрами також були Нова Каховка, Каховка, Олешки, Генічеськ і Скадовськ.
Скільки населених пунктів на правобережжі Херсонщини
Поділ на правобережжя і лівобережжя не є окремим рівнем адміністративно-територіального устрою. Через це державна статистика зазвичай не публікує окремої постійної таблиці з розподілом усіх сіл за берегами Дніпра.
Для воєнного періоду використовується практичний поділ за територіями, звільненими восени 2022 року, та районами, які залишаються під російською окупацією.
На підконтрольному Україні правобережжі обліковується 228 деокупованих населених пунктів. До них належать усі або переважна частина населених пунктів Бериславського району, місто Херсон і правобережні громади Херсонського району. У 2025 році обласна влада повідомляла про відновлення електропостачання у 176 із 228 деокупованих населених пунктів.
На правому березі розташовані два міста області:
- Херсон;
- Берислав.
До правобережної частини також належать Білозерка, Чорнобаївка, Велика Олександрівка, Високопілля, Нововоронцовка, Калинівське, Архангельське, Велика Олександрівка, Станіслав, Дар’ївка, Музиківка та десятки інших сіл і селищ.
Скільки населених пунктів на лівобережжі Херсонщини
Якщо від загальної кількості у 698 населених пунктів відняти 228 деокупованих, на лівобережну частину припадає орієнтовно 470 населених пунктів.
Це розрахункова, а не окрема офіційна статистична категорія. До лівобережжя належать усі населені пункти Генічеського, Каховського та Скадовського районів, а також лівобережні громади Херсонського району.
На лівому березі розташовані сім із дев’яти міст Херсонської області:
- Генічеськ;
- Гола Пристань;
- Каховка;
- Нова Каховка;
- Олешки;
- Скадовськ;
- Таврійськ.
До лівобережної частини також належать Чаплинка, Каланчак, Новотроїцьке, Нижні Сірогози, Велика Лепетиха, Горностаївка, Верхній Рогачик, Іванівка, Асканія-Нова, Лазурне, Новоолексіївка, Чонгар, Щасливцеве, Стрілкове та сотні сіл.
Станом на 2026 рік більша частина лівобережної Херсонщини залишається тимчасово окупованою Російською Федерацією.
Населення правобережної частини області
До повномасштабного вторгнення на правобережжі Херсонщини проживало майже 500 тисяч людей. Значну частину становило населення Херсона.
Окупація, бойові дії, руйнування житла, підрив Каховської ГЕС і постійні російські обстріли спричинили масовий виїзд жителів. На початку 2025 року на правобережній частині області залишалося близько 145 тисяч людей, з яких приблизно 66 тисяч проживали у Херсоні. Таким чином, населення правобережжя скоротилося більш ніж утричі порівняно з довоєнним періодом.
Кількість жителів постійно змінюється. Люди виїжджають із прибережних громад через обстріли, але частина населення періодично повертається до сіл, розташованих далі від Дніпра.
Скільки людей живе на окупованому лівобережжі
Встановити реальну чисельність населення лівобережної Херсонщини сьогодні неможливо. Українські органи статистики не мають повного доступу до окупованих територій, а дані російської окупаційної адміністрації не можна вважати надійними.
До 2022 року на лівобережжі проживала значна частина населення області. Тут знаходилися великі міста, промислові центри, морські курорти та густонаселені райони зрошуваного землеробства. Після початку окупації сотні тисяч людей виїхали на підконтрольну Україні територію або за кордон.
Особливо великих втрат зазнали прибережні населені пункти після знищення Каховської ГЕС у червні 2023 року. Частина сіл була затоплена, пошкоджена або майже повністю залишена населенням. Тому довоєнна загальна цифра у понад мільйон жителів більше не відображає реальної демографічної ситуації в області.
Правобережжя і лівобережжя після 2022 року
До повномасштабної війни поділ області за Дніпром мав переважно географічне та господарське значення. Правий і лівий береги були пов’язані Антонівським автомобільним і залізничним мостами, Каховською ГЕС, дорогами, автобусними маршрутами та економічними зв’язками.
Після звільнення Херсона у листопаді 2022 року Дніпро став лінією фронту. Правобережні населені пункти були деокуповані, але залишилися під регулярними російськими обстрілами. Лівобережні міста та села продовжують перебувати під окупацією.
Сьогодні адміністративна карта Херсонської області формально залишається незмінною: 698 населених пунктів, 49 громад і п’ять районів. Проте фактичне життя регіону розділене війною. На правобережжі діють українські органи влади та відновлюється інфраструктура, а лівобережжя очікує на звільнення та повернення до єдиного адміністративного, економічного й суспільного простору України.