Херсонські новини

Де розташована коса Пересип

Пересип є одним із трьох головних курортних районів Кирилівки разом із Федотовою косою та центральною частиною селища. Це піщана коса завдовжки близько десяти кілометрів, яка простягається від материкової частини Кирилівки в напрямку Степанівки Першої. З одного боку вона омивається Азовським морем, а з іншого відокремлює море від Молочного лиману.

До повномасштабної війни Пересип вважався місцем переважно спокійного сімейного відпочинку. Тут було менше нічних закладів і галасливих розваг, ніж на Федотовій косі. Основну забудову становили бази відпочинку, пансіонати, приватні котеджі та невеликі готелі.

Більшість комплексів розташовувалася вздовж дороги, яка проходить по косі. Найдорожчі об’єкти займали першу лінію з боку Азовського моря. Дешевше житло можна було знайти на другій лінії або ближче до Молочного лиману.

Частина Пересипу	Довоєнна забудова	Особливості відпочинку
Початок коси	Готелі, бази, магазини, кафе, ринок	Ближче до центру, більше людей і транспорту
Середня частина	Старі бази, перебудовані пансіонати, приватні комплекси	Спокійніший сімейний відпочинок
Віддалена частина	Нові котеджі, окремі бази з власною інфраструктурою	Менше людей, широкі пляжі, слабше транспортне сполучення
Узбережжя лиману	Недороге житло, приватні садиби, господарські об’єкти	Далі від морського пляжу, тихіше та дешевше

Якою Пересип була до війни

Коса приваблювала широкими піщано-черепашковими пляжами та зручним входом у море. Біля берега залишалася смуга теплого мілководдя, але глибина зростала швидше, ніж у центральній частині Кирилівки. Це дозволяло відпочивати з дітьми та водночас нормально плавати дорослим.

У районі Пересипу працювали їдальні, магазини, кафе, ринки, дитячі майданчики, прокат пляжного спорядження та водні атракціони. На територіях великих баз з’являлися басейни, парковки, альтанки, мангальні зони й анімація.

У всій Кирилівці до 2022 року працювало понад 500 баз відпочинку, пансіонатів і готелів. Успішний сезон починався наприкінці травня та міг тривати до середини вересня. За різними оцінками, у найкращі роки курорт приймав понад мільйон туристів. Пересип була важливою частиною цієї інфраструктури.

База відпочинку «Алеон»

«Алеон» розташовувався на косі Пересип за адресою Коса Пересип, 39-Б. Це відносно близька до материкової частини ділянка курортної забудови. Комплекс орієнтувався на сімейний відпочинок і пропонував номери різного рівня комфорту.

Однією з головних особливостей «Алеону» був великий стаціонарний басейн розміром приблизно 15 на 20 метрів. На території також знаходилися їдальня, парковка, дерев’яні альтанки, дитячий майданчик, батут і місця для приготування їжі на вогні.

Поблизу була автобусна зупинка, звідки можна було приблизно за 15 хвилин доїхати до центру Кирилівки. До окупації база мала репутацію впорядкованого комплексу середнього рівня, розрахованого на туристів із дітьми.

Готель «Белуга»

Готель «Белуга», або Beluga Holiday Club, знаходився неподалік від «Алеону» за адресою Коса Пересип, 48. Він був розташований на першій лінії, безпосередньо біля узбережжя Азовського моря.

Комплекс складався з кількох корпусів із номерами різних категорій. Серед його переваг називали власну пляжну ділянку, басейн, шезлонги, парасольки, впорядковану територію та сучасніше порівняно зі старими радянськими базами оформлення.

До війни «Белуга» позиціонувала себе як готель підвищеного рівня комфорту. Вартість проживання тут була помітно вищою, ніж у простих дерев’яних будиночках і приватному секторі. Готель був одним із прикладів поступового перетворення Пересипу з району старих баз відпочинку на курорт із сучаснішими комплексами.

Що відомо про нещодавню атаку БпЛА

У ніч на 25 липня 2026 року, приблизно о другій годині, у тимчасово окупованій Кирилівці пролунала серія сильних вибухів. За повідомленням українського регіонального видання «РІА Південь», ударні безпілотники атакували об’єкти в курортній зоні, зокрема бази «Алеон» і «Белуга».

Видання стверджує, що в «Алеоні» розміщувалися російські офіцери, а «Белугу» використовували представники російських силових структур і військового командування. Повідомлялося про масштабні руйнування та пожежі. У відкритих джерелах з’явилися відеозаписи пошкоджених будівель, згорілих автомобілів і завалів біля басейну.

Водночас окупаційна адміністрація заявила про загибель цивільних, серед яких нібито були діти, та про поранених. Російська сторона назвала атакований об’єкт винятково цивільним. Українське військове командування на момент появи повідомлень офіційно не підтвердило ані проведення операції, ані характер ураженої цілі.

Через окупацію території провести незалежну перевірку кількості загиблих, складу людей на базах і фактичного використання комплексів неможливо. Тому коректно говорити про дві версії: українське регіональне джерело повідомляє про розміщення російських військових, тоді як окупаційна влада заявляє про цивільних відпочивальників.

Обидві бази розташовані саме на Пересипі, причому неподалік одна від одної. Згадка у деяких повідомленнях одночасно Пересипу і Федотової коси, ймовірно, стосується ширшого району нічної атаки, а не адрес «Алеону» та «Белуги».

Що відбувається на Пересипі зараз

Після окупації Кирилівки у березні 2022 року нормальний туристичний сезон фактично припинився. Частина власників баз виїхала, а їхнє майно було захоплене, пограбоване або передане іншим користувачам. Деякі комплекси окупанти використовували для розміщення військовослужбовців, силовиків, штабів, техніки та складів.

За довоєнними рекламними оголошеннями може скластися враження, що бази й надалі працюють як звичайні курорти. Однак така інформація не відображає реального стану безпеки. Частина туристичних сайтів автоматично оновлює роки в заголовках старих сторінок, хоча наведені описи, фотографії та відгуки стосуються переважно довоєнного періоду.

Порожні пляжі, занедбані території, скорочення населення та використання курортної забудови військовими стали новою реальністю Пересипу. Останній удар лише підтвердив, що будь-який готель або пансіонат на окупованому узбережжі може опинитися поруч із військовою ціллю.

Чому під час війни курортних перспектив немає

Кирилівка і Генічеськ розташовані на окупованій території та включені до військової логістики росії. Через курортні райони переміщуються військові, техніка та представники окупаційних структур. Бази відпочинку можуть використовуватися як казарми, штаби або місця проживання командного складу.

За таких умов реклама пляжного відпочинку є не просто недоречною, а небезпечною. Турист не здатний знати, хто займає сусідній корпус, що зберігається за парканом і чи не розміщений поруч військовий об’єкт. Відсутні незалежні українські служби порятунку, контроль якості води, належний медичний нагляд і правовий захист майна.

Для Генічеська ситуація ще складніша через його близькість до Арабатської стрілки, Криму та важливих транспортних шляхів. Місто використовується окупаційною адміністрацією, а Генічеська протока і мости мають військово-логістичне значення.

Коли сюди зможуть повернутися туристи

Навіть після завершення війни та деокупації відновлення курортів не відбудеться за один сезон. Спочатку необхідно буде обстежити пляжі, дороги, будівлі, прибережні води та території баз. Потенційно заміновані ділянки, нерозірвані боєприпаси й залишені військові предмети становитимуть небезпеку ще протягом тривалого часу.

Потрібно буде повернути майно законним власникам, відновити електромережі, водопостачання, каналізацію, медичні пункти та транспортне сполучення. Окремої перевірки вимагатиме стан Азовського моря, лиманів і підземних вод.

У перші кілька років після війни Кирилівка та Генічеськ, найімовірніше, не зможуть одразу повернутися до масового сімейного туризму. Спочатку можливі лише контрольовані поїздки після офіційного дозволу влади й завершення обстеження конкретних пляжів.

Перспектива у цих курортів залишається, адже море, коси, лимани та лікувальні ресурси нікуди не зникнуть. Але повернення туристів залежатиме не від реклами баз відпочинку, а від реальної безпеки, розмінування, відбудови та відновлення українського контролю.