Крайні вулиці селища, які й так чи не найбільше страждають від обстрілів, ще й були підтоплені після підриву Каховської ГЕС.
Мінами, снарядами, ракетами, та навіть авіабомбами – росіяни руйнують все, що поблизу Антонівського мосту.
Найбільше страждає селище з однойменною назвою – Антонівка, фактично передмістя Херсона, йдеться в ТСН.
Тут подекуди на увесь куток лишається всього троє людей. Відшукати повністю вцілілий будинок – пусте заняття, каже місцевий мешканець Олександр, який на своїй вулиці залишився єдиним.
Одна з хат і досі тліє після прильоту напередодні. “ФАБ, велику бомбу це кинули вночі, їх три кинули”, – додає чоловік.
Останніми днями росіяни немов сказилися – не дають ні поспати вночі, ні попрацювати вдень.
У селі є вода в крані, а от хлібом, продуктами, газом, а також зарядками для електроприладів забезпечують волонтери.
Крайні вулиці селища, які й так чи не найбільше страждають від обстрілів, ще й були підтоплені після підриву Каховської ГЕС.
Все, що лишалось в хаті й гаражі – тепер піде на смітник. Самі ж будівлі треба просушувати, далі – ремонтувати.
“Нас задавили тим, що зайшли, задавили тим, що вони тут були, і крематорій палили і ходили з обшуками, потім ті вийшли, почали нас лупашити.
Коли наші зайшли, зараз взагалі жахіття, це Каховське водосховище нам дало, зараз луплять, тобто зі всіх боків”, – каже місцева мешканка Тетяна.
Пані Лариса під час обстрілів ховалася в підвалі, останнім часом ночувати доводиться лише там.
“Мені хотілося на той міст грьобаний, що вони його підірвали, і кричати – припиніть стріляти, скільки ж ви будете знущатись, тут же старі, пенсіонери, діти полишались, на весь світ кричать хочеться”, – каже жінка.
За всі ці страждання окупантам уже доводиться розплачуватись. Рахунок щоденно виставляють наші армійці.
Супермодель, ищу себя в журналистике. Люблю творчество Караваджо и Dom Perignon Vintage Blanc. Не люблю ходить строем и подчиняться. Люблю говорить то что мне нравится. Не замужем.