З початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України питання боротьби з колабораціонізмом стало одним із ключових у сфері національної безпеки. Українське суспільство рішуче засуджує тих, хто свідомо йде на співпрацю з окупаційною адміністрацією, займаючи посади в незаконних структурах та сприяючи впровадженню російських порядків на тимчасово окупованих територіях. Один із нещодавніх випадків – справа мешканця Скадовського району, який добровільно очолив проросійську організацію.
Справа мешканця Скадовського району
Під час окупації Херсонської області 29-річний житель Лазурного добровільно погодився очолити незаконну установу – «унітарну некомерційну організацію “фонд підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва Херсонської області”». Його діяльність полягала у сприянні реєстрації бізнесу за російськими стандартами, постановці підприємців на облік у податкових органах РФ, організації заходів для популяризації економічної політики окупантів. Правоохоронні органи кваліфікували його дії як пособництво державі-агресору, і наразі йому заочно повідомлено про підозру.
Система відповідальності колаборантів
Українське законодавство чітко регламентує покарання для осіб, які співпрацюють з окупантами. Відповідно до статті 111-2 Кримінального кодексу України («Пособництво державі-агресору»), колаборантам загрожує від 10 до 12 років ув’язнення, з можливим позбавленням права обіймати певні посади на строк від 10 до 15 років і конфіскацією майна. Це суворе, але необхідне покарання для тих, хто сприяє закріпленню окупаційного режиму.
До речі – Як окупаційна влада Херсонщини використовує податки для фінансування війни
Інші приклади колабораціонізму
Справа жителя Скадовського району не є поодинокою. Українські правоохоронці постійно документують факти співпраці місцевих чиновників, депутатів та бізнесменів із російською окупаційною адміністрацією.
Приклади:
- Кирило Стремоусов – один із ключових пропагандистів окупаційної влади на Херсонщині, який відкрито закликав до співпраці з Росією.
- Галина Данильченко – самопроголошена «мер» Мелітополя, яка допомагала окупантам організовувати місцеве управління.
- Окупаційні голови освітніх та медичних установ – керівники шкіл, лікарень, які перейшли на російські стандарти роботи, а також лікарі, які примусово впроваджували російську медичну документацію.
В тему – Генічанін підозрюється в пособництві державі-агресору
Колабораціонізм є тяжким злочином проти національної безпеки України. Українська влада та суспільство рішуче борються з цим явищем, виявляючи та притягаючи до відповідальності всіх, хто сприяє російському окупаційному режиму. Покарання за такі дії має бути невідворотним, адже лише так можна гарантувати справедливість та відновлення правопорядку на деокупованих територіях.