Понад п’ять років триває судовий процес проти Владислава Мангера — колишнього голови Херсонської обласної державної адміністрації, якого звинувачують у замовленні нападу на херсонську активістку Катерину Гандзюк. І саме зараз, у розпал війни та перед оголошенням вироку, Мангер несподівано заявляє про намір мобілізуватись до лав Збройних сил України.
На перший погляд — благородний жест. Але за цим рішенням криється чимало суперечностей, які ставлять під сумнів щирість намірів ексчиновника.
Мангер — з в’язниці до ЗСУ?
На судовому засіданні адвокати Мангера повідомили, що їхній підзахисний подав заяву про бажання добровільно долучитися до стрілецької роти 129-ї окремої важкої механізованої бригади (військова частина А7224) на контрактній основі.
На думку захисників, служба у ЗСУ нібито усуває ризики втечі Мангера або тиску на свідків. Вони переконують, що «на фронті» підсудний не матиме ані доступу до слідства, ані можливості ухилитись від відповідальності.
Сам Мангер з трибуни суду емоційно заявив:
«Сидіти в теплому місці, їсти, спати — для нормальної людини неможливо. Я не винен. Готовий хоч завтра стати в стрій».
Його підтримав інший обвинувачений — Олексій Левін, назвавши бажання Мангера «не волею, а війною», а всіх критиків — «державними зрадниками».
Запитань більше, ніж відповідей
Ця ситуація викликає обурення в суспільстві й багато логічних запитань. Насамперед — чому Мангер, який раніше неодноразово скаржився на проблеми зі здоров’ям, через що нібито не міг брати участь у судових засіданнях і перебувати в СІЗО, тепер раптом готовий нести службу на фронті?
Це виглядає як спроба використати війну як ширму — начебто не для служіння Батьківщині, а для уникнення покарання.
Закон не забороняє мобілізацію засуджених чи підсудних осіб, однак рішення в таких випадках має прийматись надзвичайно виважено. І не в останню чергу — з урахуванням суспільного резонансу, морального контексту та загроз правосуддю.
Міністерство оборони втручається
Ще в квітні 2024 року з’явилась інформація, що командир військової частини А7382 нібито викликав Мангера на службу. Реакція була миттєвою: Міністерство оборони України пообіцяло провести службове розслідування щодо можливої участі засудженого в мобілізаційних процедурах.
Суспільство і громадські активісти одностайно виступили проти такого сценарію. Ініціатива «Хто вбив Катю Гандзюк?» назвала наміри скандального фігуранта зухвалою спробою уникнути покарання через «героїчний» образ.
Катерина Гандзюк: справа честі
Катерина Гандзюк була жорстоко обплескана сірчаною кислотою у липні 2018 року. Вона померла внаслідок отриманих опіків. Це стало символом цілеспрямованого насильства проти активістів в Україні. Суспільний тиск і увага міжнародних організацій змусили правоохоронні органи провести розслідування. Мангер був названий одним із ключових замовників злочину.
Заява Мангера про мобілізацію — це тривожний дзвінок. Якщо особи, які обвинувачуються у тяжких злочинах, зможуть уникати правосуддя під прикриттям військової служби, це поставить під загрозу самі засади правової держави.
Захист країни — це обов’язок гідних. А правосуддя — обов’язок держави перед своєю нацією, перед загиблими, перед такими, як Катерина Гандзюк.
Суспільство має право вимагати справедливості — незалежно від того, де знаходиться підсудний: у камері чи в окопі. Війна — не індульгенція для злочинців. І тим паче — не шлях до забуття чужих страждань.
Супермодель, ищу себя в журналистике. Люблю творчество Караваджо и Dom Perignon Vintage Blanc. Не люблю ходить строем и подчиняться. Люблю говорить то что мне нравится. Не замужем.