Українські війська могли встановити безперервний (постійний) контроль за позиціями на лівобережній частині Херсонської області.
Йдеться про ділянки в районі Антонівських мостів та дорогу між окупованими Олешками та Новою Каховкою.
Докладніше про те, що таке безперервний контроль і чим ситуація, що склалася, загрожує окупаційним військам, – у матеріалі РБК-Україна.
Як йдеться у звіті ISW, станом на 9 листопада українські сили встановили безперервний контроль позицій від Антонівського залізничного мосту на північ від села Пойма до Антонівського автомобільного мосту на північ від Олешок.
Крім того, вони могли перерізати дорогу Олешки-Нова Каховка щонайменше у двох місцях. Офіційно цю інформацію не підтверджено.
Що таке безперервний контроль: розширення плацдарму та загроза ворожій логістиці
Як пояснив експерт Владислав Селезньов, підрозділи морської піхоти розширили плацдарм на лівому березі – по фронту це близько 60 км від Антонівського автомобільного мосту до села Кринки.
І зараз тривають бої за подальше розширення плацдарму в районі Піщанівки, Підстепного та Кринок.
Щодо траси на Нову Каховку, то це другорядна дорога, яка йде вздовж лінії Дніпра.
“Чому їй приділено таку увагу? Вона є рокадною (проходить паралельно лінії фронту, – ред.).
Звичайно, ворог серйозно нервує, йому важливо оперативно перекидати ресурси для реалізації тих чи інших завдань.
У двох місцях ця дорога під контролем, але очевидно, що далі Сили оборони намагаються просуватися вперед”, – зазначив він у коментарі РБК-Україна.
Він також звернув увагу, що російські “Z”-пабліки пишуть про нібито бронетехніку на лівому березі, яку використовують українські морські піхотинці.
“Як вона могла бути переміщена, точно не відомо.
Звичайно, БТР та БМП можуть самостійно долати Дніпро, там відстань між берегами близько 1000 метрів, це дуже багато, проте наші сили здатні долати і такі водні перешкоди.
Так що бронетехніка там з’являється”, – додав він.
Що треба для просування на лівобережжі Херсонської області
Щоб українська армія могла далі просуватися вперед, потрібна велика кількість озброєнь, техніки та боєприпасів. Масштабне перекидання можна організувати через понтонно-мостову переправу.
“Де-факто зараз Україна не має можливості використовувати стаціонарні споруди, бо ворог їх зруйнував.
Усі чотири мости через Дніпро в цій частині знищені.
Це Антонівський залізничний міст, Антонівський автомобільний міст і мости біля дамби в Новій Каховці.
Самої дамби там уже немає, тому що росіяни підірвали її, тому треба наводити понтонно-мостову переправу”, – каже Селезньов.
Для цього потрібне спеціальне обладнання. Але не менш складне завдання – убезпечити переправу від ворожої авіації та артилерії.
Поки це важко реалізувати через тотальну перевагу Росії в авіаційному компоненті.
Як вихід – нарощування мережі систем ППО, щоб відсунути ворога подалі від Дніпра.
Як розвиватиметься ситуація на лівому березі
Відповідь залежить від того, чи має українська армія достатню кількість ресурсів, щоб просуватися вперед.
“Однозначної відповіді немає, ця інформація закрита. Але є ключовий момент.
По фронту в 60 км плацдарм тримають українські морпіхи і ворог змушений рефлексувати, перекидаючи підрозділи десантників.
Зокрема тих, які нещодавно перебували на Токмацькому напрямку. Тим самим ворог знизив свою присутність. на цій ділянці фронту”, – стверджує експерт.
Чи можна казати про тактичний успіх
Безперечно, на даний момент успіхи тактичні. При цьому варто звернути увагу на деталі: відстань від Дніпра до кримських перешийків, зокрема до району Каланчака та Чаплинки, близько 80 км.
І за весь час окупації росіяни не створили там потужної мережі інженерних, фортифікаційних та захисних споруд.
На підході до перешийків щось будують, але загалом на півдні Херсонської області їх майже немає.
“Вони були впевнені, що українська армія не зможе форсувати Дніпро.
Однак ми бачимо, що ситуація змінюється і це чудова можливість для Сил оборони.
Хоча трансформувати цю можливість у визволення територій можна лише за наявності необхідних ресурсів.
Ось від цього і залежатиме, яких результатів ми зможемо досягти”, – зазначив Селезньов.
Що робитимуть росіяни
Якщо уявити, що українська армія зможе рухатися вперед трасою Е-97 у напрямку кримських перешийків, то угруповання ворожих військ у західній частині півдня Херсонської області може опинитися в оточенні.
Це національний парк Білобережжя, Кінбурнська коса та найближчі райони.
“Звідти ворог досі намагається бити по Очакову, населених пунктах на протилежному березі Дніпро-Бузького лиману.
Відповідно, звідти треба буде забиратися, щоб не потрапити в оточення. Тобто, ворог може опинитися в досить непростій ситуації.
А якщо українські сили рушать далі, то росіянам треба буде швидко тікати з Залізного Порту, Лазурного, Скадовська до окупованого Криму.
Чи встигне він скористатися основними комунікаційними маршрутами – питання дискусійне”, – пояснив експерт.
Поки про це говорити зарано. Для звільнення півдня Херсонської області потрібні величезні ресурси.
Противник зосередив там до 65000 осіб і це дуже багато, приблизно стільки ж на півдні Запорізької області та на Лимано-Куп’янському напрямі.
“Таким чином, за рахунок сили ворог намагається зупинити просування морпіхів.
Більше того, зараз трасою Т2206 від Олешок дещо південніше Нової Каховки, за фактом у напрямку Мелітополя, він будує оборонні рубежі.
Щоб у разі просування української армії, вона вперлася в них”, – додав Селезньов.