Легендарний острів Тавань з’явився на дні Каховського водосховища, між сучасними містами Бериславом і Каховкою.
Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook користувач соцмережі Віталій Трубников.
Острів Тавань був колись дуже важливим місцем, через яке проходила одна з найзначущих переправ через річку Дніпро – Таванська.
Згадки про цю переправу датуються ще з часів Золотої Орди.
Цікаво, що на початку XV століття Великий князь литовський Вітовт заснував свою фортецю та митницю на території сучасного Берислава, яку назвали «Вітовтовою митницею» на його честь.
У Вікіпедії можна знайти статтю, присвячену Таванській переправі.
Зазначається, що наприкінці 15 століття ці землі потрапили під владу Османської імперії та Кримського Ханства, їх васала.
З того часу переправа стала місцем постійних сутичок між козаками та нехристиянським населенням степу.
Для захисту переправи, за наказом османів, було побудовано чотири фортеці: Мустридкермен і Мубараккермен, що розташовувалися на острові, а також Кизикермен і Асланкермен (райони сучасних Берислава та Каховки відповідно).
У виданні “Опис України” французького військового інженера і картографа Гійома-Левассера де Боплана, опублікованому у 1650 році, Таванська переправа названа “найкращою” серед інших п’яти переправ на річці Дніпро.
Ця переправа використовувалася аж до 20 століття, але після побудови Каховської греблі в 1950-х роках, її використання остаточно припинилося.
Важливо зауважити, що острів Тавань мав значний історичний вплив на південь України протягом багатьох століть.
Однак, після побудови Каховської ГЕС комуністичними владами, ця історія була затоплена під водою.
Нещодавно росіяни, нащадки тих самих комуністів, зруйнували греблю, в результаті чого знову з’явились обриси Таванської переправи.
Таким чином, острів Тавань став свідком багатовікової історії та виконував важливу роль у переправі через Дніпро, але його існування та значення були підірвані затопленням водосховища та руйнуванням греблі.